Легкість, легкість і ще раз легкість. Чи не найліпший девіз вечері як такої? А ще смачно і просто. І весело. А кольори які! Умммм... Я вже не кажу про аромат. Ще трохи, і сусіди нас запідозрять в утриманні нелегального в'єтнамського гуртожитку.
Отже, для вечері було: 1 баклажан, 1 цукіні, 1 солодкий червоний перець, 1 свіжий чілі, 1 порей (лише біла частина), шматочок свіжого кореню імбиру, 3 зубчики часнику, 150 г свіжих коричневих печериць, 2 ст. л. вустричного соусу, рибний соус за смаком, чорний мелений перець за смаком, багато пряної зелені (кінза, базилик, м'ята)
У воці чи великій пательні із важким дном добре, до димку, розігрити 2-3 ст. л. рослинної олії, швидко, весь час помішуючи, обсмажити дрібно різані часник, імбир та чілі (десь секунд 30), вкинути різані плястерками гриби, смажити, помішуючи, сек. 30 же, вкинути різаний довгастими шматочками солодкий перець, тіж самі маніпуляціїї із смаженням і помішуванням, вкинути нарізані брусочками баклажан і цукіні, смажити десь 1-2 хвил., влити соуси, посипати перцем, швидко перемішати і перевірити на смак, якщо не дуже солоне, додати або ще рибного соусу або солі морської. Зняти з вогню, посипати різаною зеленню і негайно подавати із відварним рисом або з рисовою локшиною. А можна і так, без нічого, але під добрий настрій. Овочі мають бути соковиті, духмяні і хрусткі, бо подібне швидке смаження залишає їх напівсирими, що й потрібно мати у результаті. Здорова і смачнюща стравка. Прямо у тарілці цю всю красу неземну можна ще присипати чорним перцем. І смачного, комради!
Комментариев нет:
Отправить комментарий