Сочевична юшка на баранячому бульйоні

Супчик якраз для морозних днів, зігрівачий та пряний, як будь-який, сварений із бобовими. Але сочевиця мій улюблений продуктик, а юшки із нею займають перші позиції у моєму рейтинку супів. Їх існує безліч, майже у всіх навколишніх народів є багацько страв із сочевиці, і сочевичні супи одні з найяскравіших кулінарних витворів. А от у нас сочевиця чомусь не у культурі. І навіть тепер, коли все є, купити її складно, треба шукати. Але хто хоче, той знайде, і купить відразу кілька пачок, щоб два рази не бігать. Бо ж класнючі боби, а юшки з них взагалі суцільний захват. А супчик на запашному баранячому бульйончику та із східними спеціями, то взагалі щось неземне. Спробуйте, камради, не пожалкуєте.

1,5 баранячого бульйону,  неповна склянка коричневої сухої сочевиці, 1 морквина, 1 велика ріпчаста цибулина, пів стебла порею, 3-4 середніх помідори, 4+1 зубчиків часнику, 1 свіжий перець чілі, 2 ст. л. томатної пасти, дрібка зіри, дрібка шафрану, дрібка сушеного тим'яну, 2 лаврових листочки, 0,5 ст. л. цукру, 1 ст. л. лимонного соку, сіль, рослинна олія, свіжа кінза

Нагріти бульйон. У баняку із важким дном нагріти 1-2 ст. л. рослинної олії, вкинути моркву, нарізану соломкою, дрібно нарізані ріпчасту цибулину, перець чілі (зернятка викинути) та 4 зубчики часнику і нарізаний напів кільцями порей, смажити на середньому вогні хвилин 5, доки овочі не стануть м'якими і трошки золотавими. Влити бульйон, довести до кипіння, всипати сочевуцю і варити до готовності сочевиці 30-40 хвилин. Помідори нарізати кубиками, томатну пасту розвести водою. Коли сочевиця розвареться, вкинути у суп нарізані помідори, додати томатну пасту, цукор, всі спеції, лаврові листочки, посолити за смаком, якщо чілі був не дуже гострим, додати трохи іще червоного меленого перцю. Варити суп іще 10-15 хвилин на невеликому вогні. Тим часом дрібно посекти 1 зубчик часнику, нарізати кінзу. У готовий суп вкинути часник та влити лимонний сік, відразу зняти з вогню, присипати різаною кінзою, закрити кришкою і дати постояти хвилин 5. Їсти дуже гарячим, підсьорбуючи і підвиваючи від задоволення. За вікном мороз, а у вас повна миска гарячого літнього щастя. Самчного.

В'єтнамський суп із маринованої свинини та дайкону

Суп простий, одночасно овочевий і м'ясний, як раз для тих, хто без м'яса собі обіда не уявляє, але намагається харчуватися правильно, без зайвого тлущу у тарілці і зеленню хрустіти полюбляє. Власне, при бажанні, можна обмежитися мисокчого такого супу на обід, а "второє" залишити на потім. Голодними не залишитися. Супчик ситний, але легкий. Важкості у шлунку ніякої, а енергії та задоволення - вагон. Смачного, камради!

250 г нежирної свинини, 1 л води чи курячого бульйону, 1 середній дайкон (азійська біла редька), 2 цибулинки шалоту або одна звичайна ріпчаста цибулина, 1\2 перчини свіжого чілі, 3 зубчики часнику, 1 ст. л. цукру, мелений чорний перець, 4 ст. л. рибного соусу, свіжа кінза та зелена цибуля, рослинна олія.

Свинину нарізати тонкими довгастими шматочками як на бефстроганов. Дуже дрібно нарізати ріпчасту цибулю, пропустити через чавилку часник. У мисочці перемішати свинину, цибулю, часник цукор та 2 ст. л. рибного соусу, поперчити за смаком, накрити і залишити маринуватися 30-40 хвилин. У баняку із товстим дном добре розігріти 1-2 ст. л. рослинної олії і вкинути свинину разом із маринадом та нарізаний чілі. Смажити, помішуючи, доки майже весь "сок" не википить, а м'ясо не візметься легкою скоринкою і власне буде готовим до вживання, 5-7 хвилин. За цей час очистити дайкон та нарізати його соломкою. Влити у баняк із смаженим м'ясом гарячий бульйон чи воду, вкинути нарізаний дайкон, довести до кипіння, додати 2 ст. л. рибного соусу, що залишилися, скуштувати, якщо треба, досолити. Зменшити вогонь і варити 5 хвилин. Вкинути нарізані кінзу та зелену цибулю, зняти з вогню. Їсти гарячим.

Томатний рис по-в'єтнамськи

Чудовий, ледь гострий і пряний, гарнір до страв з морепродуктів, тушкованої риби чи смажених грибів у соусі, як у попередньому рецепті. А ще сам по собі смакує, із свіжою зеленню, у якості, полудника чи ланчу, наприклад. І здорово, і ситно, і незвично. Спробуйте.

1\2 склянки жасмінового рису, 1 1\2 склянки води, 1 ст. л. азійського томатного соусу (чи томатної пасти), 1\2 ч. л. сушеного часнику у порошку чи 1-2 зубчики свіжого часнику, 1 ст. л. рослинної олії, сіль

Добре промити рис під проточною водою. Всипати у баняк, додати всі складові страваи, влити воду, посолити за смаком, добре перемішати і на середньому вогні довести до кипіння. Зменшити вогонь до найменшого і під закритою кришкою варити 15-20 хвилин. Води не має залишитися зовсім, а рис стати пухким і рожевого кольору. Готовий рис перемішати і подавати гарячим.

Смажені ерінги з ананасом

 Геніальна в'єтнамська закусь! Яскрава, смачнюща і неочикувана, ані для такої пори року як зима, ані для пересічно-європейського уявлення як і з чим готувати гриби. А ще, це легкий і ситний обід, сонячного кольору. За вікном - "мороз і сонце", а у вас на тарілці - сонце і пекуче-пряне літо на Меконзі. Чи не краса неземна?

10-12 великих свіжих грибів ерінги, 2 цибулини шалоту, 1\2 свіжої перчини чілі, шматочок свіжого кореню імбиру, 3 зубчики часнику, невелика банка консервованого ананасу (200 г), 2 ст. л. соевого соусу, 2 ч. л. цукру, сіль, чорний мелений перець,  рослинна олія, свіжа кінза.

Гриби нарізати товстенькими шматочками. Шалот та чілі подрібнити. Імбир та часник або пропустити через чавилку, або натерти на терці. Шматочки ананасу викласти на тарілку, сік зберегти. У воці чи пательні із товстим дном добре розігріти 1-2 ст. л. олії і на великому вогні обсмажити цибулю із чілі , 1-2 хвилини, вкинути гриби і, часто помішуючи, смажити ще кілька хвилин, доки гриби не стануть золотавими. Це відбудеться швидко,бо ерінги не пускають соку під час термічної обробки. Обсмажені гриби із цибулею викласти на тарілку і поки що залишити у спокою. Долити у вок олії якщо потрібно, вкинути імбир із часником і швидко обсмажити, не більше хвилини, до появи сильного аромату, вкинути шматочки ананасу, всипати цукор, влити соевий соус та ананасовий сік, перемішати, додати гриби і смажити, доки не википіть вся рідина. Присипати чорним меленим перцем та різаною свіжою кнізою. Вживати негайно, із відварним рисом, плямкаючи від задоволення.Самчного, камради!
  

Гриби ерінги, вони ж вустричні королівськи гриби, у всій своїй красі

В'єтнамський овочево-грибний суп із локшиною

Ну, це знов про літо сніжною зимою. Зелене на білому. А шо, маємо право! Легкий, пряний супчик, і нелбтяжливий і ситний, одночасно гріє (бо зима), а з іншого боку, дає надію, що вона, зима, не вічна. Літо буде! І навіть є! ( хоч деякі складові існуть наразі у замороженому вигляді). Така зима, консервує літо.

1,5 грибного бульйону, 3 свіжих гриба ерінги (вустрічні королівськи гриби), пів стебла порею (лише біла частина), 1 невеликий солодкий перець, 1 брикет замороженого шпинату (120 г), жменя замороженого зеленого горошку, жменя будь-якої локшини (бажано азійської, а там, як вийде), 1 сире яйце, 2 ст. л. рибного соусу, свіжа кінза, сіль

Довести до кипіння грибний бульйон (у мене був готовий, заморожений, зварений з лисичок іще восени), вкинути нарізаний напів кільцями порей, нарізані плястерками гриби та солодкий перець, варити 5 хвилин. Вкинути до супу локшину, варити кілька хвилин до напівготовності, додати горошок та розморожений і нарізанй шпинат, влити рибний соус, якщо треба, досолити.Варити на середньому вогні іще 3-5 хвилин. У киплячій суп, весь час помішуючі,  влити взбите сире яйце, мають утворитися яєчні "нитки", опісля дати знов закіпіти і зняти з вогню. Присипати свіжою кінзою і вживати негайно. Самчного, камради!

Примітка: Якщо когось зацікавить, а шо воно таке, ті їгриби ерінги, то шукайте попередні пости у блозі, рецепти кінця 2011 року, там і фото є, як воно виглядає. Не лінуйтеся, тим більш, що блог цікавий і рецепти там нічогеньки, перевірені на найліпших сабаководах.

Ф'южн-картопляники із бараниною та грибним соусом

Власне, таке буває від тойво, ощадливості. Ну рука не підіймається щось такоє їстівне викинути, навіть якщо це "субпродукт". Як можна! Ото варила росіл із залишків баранця і опісля закінчення процесу, познімала з  кісток залишки м'ясця (бо як можна таке на смітник!) і вийшла нечогенька мисочка. Далі постало питання, що з цим робити. Просто так їсти варену баранину, тим більше, що шматочки такі собі, нудно. Ну от і вигадала, а заразом і інші залишки їстівні утилізувала. Вийшли таки собі фантазійні картопляники дещо на східний манер. Ну, ф'южн, він і Африці той самий. Звісно, страва абсолютно похудатєльная, нема де правди діти, худнеш від такого на очах, але меньше з тим. Один раз можно. Нехай це буде такий "розвантажувальний" день навпаки.Свято "Нєпослушанія".

Для картопляників: 10-12 середніх картоплин, шматочок твердого сиру, 70-80 г, потертого на дрібній терці, шматочок вершкового масла, 1 ст. л. сметани, 2 невеликих сирих яйця, 3 ст. л. борошна, сіль
Для начинки: 200-250 г вареної баранини, подрібненої у фарш, 1 велика ріпчаста цибулина, 3 зубчики часнику, чорний мелений перець за смаком, десь 1 ч. л. зіри, трохи розтертої у ступці, рослинна олія, невеликий пучечок свіжих петрушки та тархуну (або кінзи)
Для соусу: жменька сушених білих грибів, 200 г сметани, 2 ріпчасті цибулини, маленька дрібка куркуми, чорний мелений перець та сіль за смаком, 2 ст. л. цукру, 2 ст. л. муки "без верху", 2 лаврових листочки, рослинна та вершкова олії

Перед всім, сухі гриби залити десь неповною склянкою окропу, накрити кришкою і залишити на 30-40 хвилин.
Картоплю очистити, нарізати та відварити у солоній воді. Злити воду, вкинути шматочок вершкового масла та ложку сметани, добре потовкти. Дати трохи охолонути. Додати тертий сир, сирі яйця, перемішати, всипати борошно і добре вимішати, щоб вийшло пластичне тісто, яке майже не липне до рук.
Для начинки дрібно посекти цибулю та часник і обсмажити до золотавості на добре розігрітій рослинній олії (1-2 ст. л.), вкинути мелену варену баранину, смажити кілька хвилин, влити кілька ложок води, всипати спеції, посолити за смаком, і, помішуючи, готувати, доки не википіть вся вода, але фарш залишиться соковитим. Викласти в миску, всипати рублену зелень, перемішати.
У пательні добре розігріти достатньо рослинної олії, ліпити картопляники (руки перед кожним притрушувати борошном), на один картопляник десь столова ложка із верхом тіста та чайна ложка із верхом начинки. Готові картопляники обкачувати у борошні, надавати ім форми котлєтки і смажити до золотавої скоринки з обох боків.
Для соусу у сотейнику із товстим дном розігріти 1 ст. л. рослинної олії із шматочком вершкового масла, вкинути дрібно нарізану ріпчасту цибулю, і помішуючи, смашити-тушкувати до золотавості на середньому вогні десь 5-7 хвилин, вкинути до цибулі дрібно нарізані розмочені гриби (воду, у якій мокли гриби,  зберегти). Смажити гриби іще 2-3 хвилини. У цибулю із грибами всипати борошно, ретельно перемішати і смажити десь хвилину. Вилити у сотейник воду з-під грибів і весь час помішуючи, щоб не було грудочок,  заварити борошно. Проварити всю цю цибулево-борошняно-грибну масу хвилинку-другу. Додати сметану, лаврові листочки, маленьку дрібочку куркуми для ароматно-смакових нюансів, цукор та поперчити-посолити за смаком. Зменшити вогонь до маленького і, час від часу помішуючи, щоб не лип до дна та не підгорів, варити соус 10 хвилин.

Подавати картопляники, поливши соусом, посипавши зеленню та додавши якихось маринованих гостростей, зелені оливки, наприклад. Саманого, камради! А худнути будемо завтра.

Кань Чуа В'єтнамський кислий суп із морепродуктами

Геніальний супчик! За вікном нарешті зима, сніг, навіть морозець, а у вас у тарілці - океан, чи хоча б Південно-Китайське море. Одним словом -  літнє, смачне, легке, екзотичне і напрочуд просте у приготуванні. А ще "похудатєльноє", але це великий секрет. Головне, камради, що суп цей покращує настрій. Хіба такий смак не повертає радість життя? От спробуйте!

1,5 л готового рибного чи курячого бульйону, 150 г філе риби із білим м'ясом (пангасіус, наприклад, чи телапія), 260 г чищених мідій, 150 г чищених креветок, 3 помідори, 1 червоний солодкий перець, шматок стебла порею (лише біла частина), половинка качанчика свіжого фенхелю, шматочок свіжого кореню імбиру, 3 зубчики часнику, 1 свіжий червоний чілі, 2 стебла лимонного сорго (або половинка лайму), 1 ст. л.тамариндової пасти, 2-3 ст.л. рибного соусу, трохи цукру, рослинна олія, свіжі кінза, базилик та м'ята

У баняку із товстим дном розігріти 1-2 ст. л. рослинної олії і смажити 2 хвилини дрібно посічені часник, чілі та імбир, вкинути порізаний напів кільцями порей та подрібнене лимонне сорго (лише біла частину стебла; якщо не має сорго, вкинути порізану скибочками разом із шкоринкою половинку лайму), смажити іще 2-3 хвилини. Влити бульйон, довести до кипіння, додати тамариндову пасту, рибний соус, трошки цукру, щоб збалансувати кислоту (бо ж лайм та тамаринд), якщо треба, досолити. Зменшити вогонь до середнього і варити напів прикривши накривкою 15 хвилин. Вкинути у баняк порізану невеликими шматочками рибу, варити 1-2 хвилини, додати мідії, креветки і нарізані скибочками помідори, солодкий перець довгастими шматочками, варити іще 2-3 хвилини. Скуштувати на приправи, якщо чогось не вистачає, додати.Смак має бути " морський" кисло-солодкуватий, "із перчиком". Зняти з вогню і негайно подавати. У тарілках присипати різаними кінзою, базиліком та м'ятою. Смачного, камради!

Каррі з баранини та грибів

Нарешті я добралася до свого блога опісля всіх свят, які у кулінарному сенсі були, звісно, смачними, але різноманітністю не відрізнялися. Хвороба, навіть під ялинкою, не сприяє кухонним подвигам і взагалі бажанню їсти, не те, що готувати. Але все, врешті решт, минає. Минула хвороба та мляве споглядання життя, натомість повернувся драйв і нестерпне бажання нарешті приготувати щось смачніше та складніше за канапки з кав'яром та шпротами. Тим більше, що канапки аж ніяк не сприяють появи тонкої талії, особливо якщо її й не було. Але ж хочеться! Тому шлях наш лише одни - назад до азійської кухні. Худнемо опісля свят самчно! І одночасно,  ні в чому себе не обмежуємо.Ось, наприклад, в такому баранячомк каррі. Самкота!

500-600 г нежирної баранини, кокосове молоко (1-2 склянки), 1 ріпчаста цибулина, 1 свіжий невеличкий червоний чілі, 8-10 свіжих грибів шиїтаке, 2 ч.л. кмину, 1 ч.л. куркуми, 1 ч. л. порошку каррі (який є, у мене був шріланкійський, середньої гостроти, у якому не має куркуми, але багато сушеного листя каррі), 1 ст. л. солодкого соусу з перців чілі (можна взяти який є, але додати цукру за смаком), 1-2 ст. л. лимонного соку, цукор за смаком, рослинна олія, свіжа кінза, смажений арахіс

Баранину нарізати невеликими кубиками і обсмажити порціями до появи скоринки, майже до готовності у добре розігрітій олії. Відкласти у миску. На тій ж олії з-під м'яса швидко обсмажити (1-2 хв.) дірібно нарізану цибулину та посічений чілі, додати нарізані плястерками гриби і смажити іще 2-3 хвилини, всипати до грибів та цибулі мелений кмин, куркуму та порошок каррі, весь час помішуючи, смажити 30 секуню, влити кокосове молоко (я не люблю занадто рідкий соус каррі і тому додаю 1 склянку молока, ви ж можете додати 2-і, якщо любете багато соусу). Слідом вкинути солодкий соус чілі та цукор за смаком, посолити. Смак має бути гостро-пряним, сіль-цукор мають перебувати у гармонії - і не занадто солодко і не надтто солоно. У соус вкинути смажену баранину, закрити кришкою і тушкувати хвилин 5 ( це якщо баранина ніжна, якщо баранець трохи жилавий, тушкуйте трохи довше, зменшивши вогонь, але не довше за 10 хвилин, бо википить весь соус). Зняти з вогню, влити лимонний сік, перемішати. Подавати каррі із рисом, посипавши різаною свіжою кінзою та смаженим арахісом. Повірте, це неймовірно смачно, відірватися не можливо. Самчного, камради!