Суп-пюре з топінамбуру

Топінамбур (він же земляна груша, він же ієрусалімський артишок)... Здивувалася, коли побачила його на овощній ятці, і звісно, миттєво ухопила купку. (Для тих, хто зараз почне подумки сгилити про недоступні екзотичні делікатеси, повідомляю - 4 грн за кг, м'яко кажучи, дешевше...ееее...всього). І про езотичність. Цю штуку я їла все дитинство, воно у нас на городі росло, і у сусідів теж (це не в області за морями, це майже в центрі Києва). Сонячник клубненосний, як він офіційно називається, утворює багаторічні колонії, які більш схожі на хащі - велечезні, велетенські, вище людського зросту, цвіте жовтими яскравими квіточками. Вєршкі красиві, а корєшкі смачні та поживні. З нього багато чого можна приготувати - від салатів до тушеного в молоці. Мені ж захотілося от такого супчику. Красота і смакота. Топінамбур має солодкий свіжий смак, з такою "горіхово-каштановою" нотою. Прекрасно виступає ансамблем з іншими овочами та пряними травами. А те, що ваші рідні-близькі-гості фіг здогодаються з чого зупка, то це й до ворожки не ходи. Хіба вони зростали на пампасах Кардач і топінамбур ріс у них на городі. Смачного, камради.


1,5 л води, 400-500 г топінамбуру, 300 г курячого м'яса, 1 велика морквина, 1 ріпчаста цибулина, 1\2 невеличкого кореню селери, жменька грибів лисичок (у мене були варено-заморожені), 3-4 великі печериці, пів склянки рідких вершків, дві гілочки свіжого тим'яну, чорний мелений перець та сіль за смаком

Все помити-почистити (топінамбур чиститься як молода картопля). Порізати великими шматками моркву, селеру, цибулю та топінамбур. Курятину вкинути у кастрюлю, залити водою, довести до кипіння, зняти піну, зменшити вогонь і додати нарізані овочі. Варити до готовності і м'яса і овочів, ну десь хвилин 30. Потім вкинути до баняка всі гриби, тим'ян і посолити-поперчити за смаком. Варити іще 10 хвилин. Витягти все це зварене діло і пробити блендером у пюре. Вилити овочеву масу у бульон, влити вершки, ще раз спробувати на спеції і прогріти, не доводячи до кипіння. Подавати гарячим, присипавши листочками тим'яну.

корнеплодики топінамбуру як вони є

Айвове варення. Осінь прийшла.

Все дуже просто. Айва, на наших теренах (привіт москалям, у яких навіть явблука не родять перетнувши якусь там паралель), росте всюди, де є південь, плюс південці її завозять у Київ. А тут ми, жидобандерівці, хап і варенння. Але ж смачно виходить. Так от:

1 кг айви (це десь, як не дивно, 3-4 айвовини), 2 червоних яблука, 1 лимон, 100 гр. товчених грецьких горіхів, 1 кг цукру, майже повна склянка води

 Зварити з цукру і води сироп, айву і яблука (шкоринку можна не зрізати ) вкинути у нього  (сироп) різаними кубиками. Довести до кипіння, варити 5 хвилин, зняти з вогню і дати відпочити 12 годин, знов дати закіпити, десь 4-5 хвилини і знов залишити вистигати на 12 годин. Порізати лимон скибочками, паламати ядра грецьких горіхів на шматочки, знов нагріти варіння, вкинути горіхи та різаний лимон, довести до кипіння, варити 3-5 хвилин. Розлити по банячкам, закрити кришками чи пергаментним папером. Все. Чекайте зими. Або не чекайте. Але дольче віта, у окремо взятій квартирі, це благо. Бо назовні чотрітошо творицця. І нам має стати сил тоє чортішо перемолоти.. Тому їште солодке і ваще глюкоза для мізків - воно.  Слава Україні.

Оссо буко

Славетна італійська страва. Давно хотіла спробувати приготувати, нарешті  кулінарні зорі зійшлися, спромоглася. Чудовий смак і повищена диєтичність. Для тих, хто любить телятину та Італію. А ще яскраві кольори, запаморочливі пахощі, літо та життя. Просю!

1 теляча голінка, розрубана на 4 пласкі шматки-"шайби" (звісно, із кісткою у середині, до речі, "оссо буко" у перекладі - "порожня кістка"), 1-2 ріпчасті цибулини, 2 зубчики часнику, 1 банка (250 г) різаних помідорів у власному соці (без солі та спецій, себто, супер-натюрліх), 250 мл сухого білого вина, 1 ст. л. цукру, вершкове масло, чорний мелений перць, сіль, свіжа петрушка, цедра свіжого лимону

З шматків м'яса зняти зовнішню плівку. 1 зубчик часнику почистити і грубо нарізати. Цибулини очистити і нарізати великими шматками. У важкій посудині (ну, припустимо, гусятниці) розігріти 1 ст. л. вершкової олії і обсмажити нарізану часничину до золотавості. Витягти її на тарілочку і поки що відставити. Додати у посудину ще масла і обсмажити шматки м'яса з усіх боків до золотавої скоринки. До телятини додати засмажений часник, нарізану цибулю, помідори разом із соком, вино, цукор, чорний мелений перець та сіль за смаком. Якщо виходить трошки загусто, додати небагато води. Довести до кипіння, накрити кришкою, зменшити вогонь до малого і тушкувати 1 годину. Потім зняти кришку і ще тушкувати 30 хвилин. Соус має стати доволі густим. Зняти з вогню, викласти на тарілки, подрібнити часничину, що залишилася та петрушку, натерти з лимону цедру, змішати її з часником і петрушкою. Посипати цим пряним ділом страву у тарілках. Подавати гарячою. Наприклад, з рисом, або свіжим салатом. Градіска, камради!

Запіканка "Лисички у схроні"

Продовжуючи тему жидобандерівських смаколиків, не можна не згадати про чудовезні гриби лисички. Адже ж сезон же ж! Тре ловить момент. Кожного року я вишукую якісь хитромудрі переписи  страв із лисичками, і кожного ж року, начитавшись елегантських пропозицій, ... готую одні і ті самі страви, свої улюблені. Бо ж, чим простіший рецепт, тим смачніші лисички. Чомусь. От і цей рецептик  простий як цвях, але смакує саме так, як потрібно... лисичкам. Такий от лісовий делікатес. Буквально з підножного корму. Назва, звісно, вигадана тільки що, із зрозумілою метою. Так що, смачного, камради-партизани.

Кількість кожного продукту - на ваш розсуд, смак і апетит. Все приблизно.

Дві жмені лисичок, заздалегіть відварених, 6-8 невеличких молодих картоплин, 200 г сметани, 1 ст. л. вершкового масла, кріп, чорний мелений перець, сіль

Відварені лисички обсмажити на вершковому маслі, швидко і до золотавості. Картоплю почистити і нарізати тонкими плястерками. Перемішати з частиною сметани, посолити, поперчити, всипати нарізаний кріп. Викласти все це діло у форму для запікання, залити сметаною, що залишилася і поставити у духовку, нагріту до 180 г. Запікати до готовності картоплі . (В залежності від сорту виходить десь плюс мінус 25 хв.) Подавати гарячим, присипавши іще кропом. Під це смаковище можна бахнути свої партизанські 100 грамів. Іще доречно до всього подати свіжий огірочок. Для контрасту, збалансування смаків і веселого хрумкоту.

Паштет з курячої печінки по-жидобандерівські

Ото вичитала про новий для себе смаколик. Насправді, це дуже старовинний перепис з кухні угорських євреїв. Та ми ж, браття, жидобандерівці затяті, то чому ж не збагатити наш ментальний стіл? Шоб усі вороженьки, перед тим, як згинути у якості  конденсата на сонці,  захлинулися слиною і жовчю. Отже....

500 г найсвіжішої курячої печінки, 2 великі ріпчасті цибулини, 4 ст. л. вершкового масла, 1-2 ст. л. молотої солодкої паприки, 6 яєць, пучечок зеленої цибулі, чорний молотий перець, сіль

Печінку очистити від уселяких плівок та жовчних протоків, залишити цілою чи нарізати на доволі великі шматки. Яйця відварити. Цибулю почистити-помити. Ріпчасті цибулини дуже дрібно посікти. У пательні з важким дном розтопити половину вершкового масла, вкинути нарізану цибулю і тушкувати під кришкою  на дуже малому вогні 30 хвилин. Опісля, додати до цибулі масло, що залишилося, печінку та паприку, перемішати, збільшити вогонь до середнього і готувати. помішуючи, десь хвилин 7. Тут головне печінку не пересушити, вона має повністю приготуватися, але залишитися соковитою.  Перед тим, як зняти пательню з вогню, посолити і поперчити за смаком. Викласти все це діло у миску і потовкти товкачиком у грубу масу, гладку пасту робити не треба, нехай залишаються маленькі шматочки. Зелену цибулю та варені яйця дрібненько нарізати і вкинути у миску до печінки. Добре вимішати, накрити миску і поставити у холодильник на 1 годину. Ви не уявляєте, як це смачно! Під це діло навіть палєнки мона перехилити 1-2-3... келишки, ну щоб вшанувати побратимів-угорців, а потім і пісень жидобандерівських поспівати доброю компанією під це діло. От "Ла-ла-ла-ла" прекрасно співається хором. Ми, жидобандерівці, знаємо як "пряно обустроїть досуг"! Так шо, смачного. брати та сестри. Будьмо!