Лимонний суп із креветками

Привіт, комради. Це знов я. Із своїми в'єтнамськими обідами. Як казала моя мама з позицій свого фаху (провізор, це вам не хухри-мухри) - "їж, дитинко, супчик ("пєрвоє"), бо якщо не, то спідкає тебе гастрит від сухом"ятки".  а на фіга нам гастрит, питається, тим більше, коли є таки супчики, які не дають жодного шансу не те що шлунковим захворенням, а навіть опору такоє(!) не куштувати. Так що - їмо! Супчик на стіл....

500 г креветок, очищених, 1\2 великого свіжого лимону, 1 ч. л. пасти або порошку каррі, 1 свіжий червоний чілі, 1 ріпчаста цибулина, 1 жменька рису, пів маленького качанчика пекінської чи молодої білокачанної капусти, 1 стебло селери, сіль та глютамат натрію за смаком

Цибулю очистити і нарізати "пір'ям" та обсмажити злегка в олії. Викласти смажену цибулю у баняк, залити холодною водою (літра 2), довести до кипіння і посолити. Всипати рис, додати подрібнений чілі, пасту (або порошок) каррі, знов довести до кипіння, зменшити вогонь і варити хвилини 2. Додати у суп креветки та лимон нарізаний тонкими скибочками, варити хвилин 5, опісля додати нашинковану капусту та нарізане стебло селери, всипати глютамат натрію, десь 0.5 ч. л. і варити ще 5 хвилин. Суп готовий. Подавати негайно, засипавши у тарілки із супом різану свіжу зелень на свій густ - петрушку, зелений базилік, кінзу тощо. На дно тарілки, перед тим як наливати суп, можна покласти свіжі паростки якої-небудь бобової культури. В моїй мисці на фото молоденькі паростки гороху. Смачного, комради!

В'єтнамська закуска з локшини та креветок

Смачнюща штукакенція. А живописна яка, а аромат.... Сусіди спливають слиною і погрожують виказати підпільну схованку в'єтнамських нелегалів. Нам на сусідів начхати, а от своїм, рідним, таке подати та під келишик.... І себе не забути. Врешті решт, хто заважає подібне готувати тіко для себе, в якійсь тихий весняний вечір? Чи то ми не варті, їжаки?

На 3 повновісні порції. Добрий оберемок тонкої рисової локшини (десь 1\3 стандартного магазинного пакету),  10-12 доволі великих креветок  або просто великих, 4 зубчики часнику, 1 свіжий перець чілі або 1,5 ч. л. соусу Туонг От або будь-якого дуже гострого соусу чілі, 1 ст л. цукру, 1 ст. л. рисового оцту або сік половинки лимону разом із м'якотю, 3 ст. л. рибного соусу, 1 ст л. рослинної олії, дрібка солі, пучечок свіжої зеленої цибулі, свіжа м'ята, 0,5 ст л. запашної кунжутної олії зі смажених кунжутних зерняток. Соус для локшини: 1 зубчик часнику, 1 ст. л. без верху цукру, 1 ст. л. рисового оцту, 1,5 ст. л. рибного соусу

Креветки очистити від хітинового панцира, залишивши голови і хвостовий плавець. Часник потовкти із свіжим чілі та цукром у пасту (або чавлений часник змішати із цукром та соусом чілі), додати оцет чи лимонний сік, рибний соус, олію, сіль, перемішати. Маринад має бути гострим і кисло-солодким. Викласти у нього креветки, вони мають бути повністю у маринаді, накрити і залишити мінімум на 30 хвилин.
Локшину залити киплячою водою і залишити хвилин на 20 мокнути.
Зелену цибулю і м'яту друбно нарізати. Змішати соусу для локшини, почавивши часник і додавши всі інші компоненти, перемішувати, доки не розчинецься цукор.
Злити воду з локшини, влити соус і додати кунжутну олію, добре перемішати і розкласти по тарілках, присипати зверху зеленою цибулею і м'ятою.
Нагріти на великому вогні пательню і викласти на неї креветки разом із маринадом, швидко, іноді перегортаючи кожну креветку, осмажити тварючок, соус-маринад має загуснути, а креветки зробитися золотаво-червоного кольору, але смажити більше 2-3 хвилин не варто, креветки стануть "гумові". Просто треба смажити на дуже великому вогні і на добре розігрітій пательні. Викласти засмажені креветки визерунком на локшину, витрусити зверху залишки загуслого соусу-маринаду і подавати напівзімлілим від пахощів та ароматів рідним, яким ви влаштували таку буйну учту життя. Немає слів, комради!

Густий креветковий суп із грибами та зеленню

Нарешті дрібний бунт на кораблі закінчився і можна повернутися до рідної в'єтнамської кухні. Принаймні, як сьогодні показала обідня практика, від такого супу не відмовилася навіть затяті консерватори від домашньої кухні. Ото і вам, комради, раджу спробувати - і ситно, і легко, і руку вам опісля потиснуть.

2 л бульйону чи води, 250 г креветок, 10-12 невеликих сушених грибів шиїтаке, сушені гриби му-ер (вони продаються у пресованому вигляді, тому на суп потрібно 1\2 брикетика),  невеличкий (3-4 см) шматочок свіжого кореню імбиру, 1 свіжий червоний чілі, 1 велика ріпчаста цибулина, 1 сире яйце, 1 ст л. рисового крохмалю, 1 ст. л. рибного соусу, сіль за смаком, добра дрібка білого меленого перцю, по такому собі пучечку рукколи, кропу, кінзи та кілька гілочок свіжого базилику, 1 ст. л. рослинної олії

Бульйон (чи воду) довести до кипіння, додавши дрібно різаний корень імбиру, зменшити вогонь і залишити тихо булькати, поки ви зайняті іншими маніпуляціями. Ріпчасту цибулину нарізати тонкими "пір'їнами", чілі подрібнити. Розігріти у пательні із товстим дном олію і на середньому вогні тушкувати 1-2 хвилини цибулю із чілі, додавши добру дрібку меленого білого перцю, додати до цибулі очищені креветки і тушкувати ще хвилину, додати всі гриби, заздалегіть замочені у гарячій воді і нарізані зручними шматочками, перемішати і тушкувати 2-3 хвилини. Всю цю запашну масу вкинути у бульйон, що весь цей час потроху пускав бульки на плиті, збільшити вогонь і довести до кипіння. Загустити суп крохмалем, розведеним у невеликій кількості води, добре перемішавши. Розколатати сире яйце і влити у суп, весь час помішуючи, доки не схопляться яєчні "нитки", додати рибний соус, ще трохи білого меленого перцю і посолити за смаком. Всипати всю різану пряну зелень, перемішати, зняти з вогню і майже негайно подавати. Це дуже смачно, комради, повірте найкращім собакоїдам.

Жюл'єн із азійським "акцентом"

Іноді діти, навіть коли вони нібито просунуті підлітки, необережно являють своє справжнє відношення до деяких речей. Себто, воно нібито їм і подобається, але чи можна ще щось... ну там, для різноманітності.... і ващє, я гострого не люблю..... І так далі, таким робом. Корочше, іноді цим потворам набридає щоденна в'єтнамська кухня і вони починають типу скиглити, але на певній відстані, щоб не дістали віником. Ну нехай. "Майовка" та "майовка", хай їй грець. Хочуть чогось традиційного, консерватори погано вмиті, нехай отримують, тим більш що обіцяли пікнік і кока-колу (тьху!). Алей свого ми не забуваємо і все єдно гнемо сталу лінію, хоч і у нюансах. Тому вийшла така стравка, нібито класичний жюл'єн, але із дрібкою Азії.

2 курячих філе, 250 г свіжих печерець, 2 великі ріпчасті цибулини, добрий шматочок свіжого кореню імбиру, 2 стебла черешкової селери, 250 г сметани, трохи бульйону, 1,5 ст. л. рисового борошна, 2 ст. л. соєвого соусу, 1 ст. л. "без верху" цукру, тертий твердий сир, добра дрібка сушеного тим'яну, сіль і чорний мелений перець за смаком, пучечок кропу, рослинна олія

Курятину нарізати невеличкими довгастими шматочками, доволі дрібно таки нарізати. Стебла селери та цибулю нарізати тоненькими напівкільцями. Гриби, розрізавши кожний навпіл, нарізати дуже тонкими плястерками. Корень імбиру очистити і дрібно посекти. У великому сотейнику розігріти десь 2 ст. л. олії, вкинути імбир, селеру та цибулю і смажити кілька хвилин, не доводячі до винекнення підпеченої скоринки, нехай добре пустять сік і стануть м'якими. Додати різану курятину і смажити ще хвилин 5, теж не обов'ясково чекати  появи золотавої скоринки. У всю цю масу додати гриби і іноді помішуючи, готувати ще хвилин 5. Присипати все це діло борошном, добре перемішавши. Влити сметану, троху бульйону, додати соєвий соус, довести до кипіння, всипати тим'ян, цукор і посолити-поперчити за смаком (я люблю щоб було таки солоненьке). Зменшити вогонь і тушкувати ще хвилин 5, соус має стати густим. Ще раз скуштувати, додати спецій, якщо чогось не вистачае, всипати різаний кроп, ретельно перемішати і зняти з вогню. Викласти жюл'єн у формочки, щільно присипати тертим сиром і запікати у добре розігрітій духовці до появи красивої золотаво-коричневої сирної скоринки.
Все, можна подавати найвередливішим дітям, а тако дорослим, якщо заслужили. Можна істи відразу, а можна загорнути формочки у фольгу і таки йти на пікнік. Під сосною це смакуватиме ще інтенсивніше. Тіко не забудьте ложки. З "майовкою", комради! P.S: А можна нікуди не вилазити, а влаштувати пікнік на балконі, тим більше, що під ним розквітнув бузок. Цікаво, а як в'єтнамською "майовка", все ж таки азійський акцент.....