Бульйон з креветками та грибами

Поетично-довершений цілий обід в одній тарілці. В'єтнамський гастрономічний синкретизм, апофеоз чуттєвого задоволення у простецьки названому жанрі "збірний суп". Але назва (слова, слова...) ніщо, головне сутність. А сутність смачнющщща, вишукана та елегантна. Страва на двох.... Під шепіт літнього дощу.... Під пахощі берегів далекого Меконгу.... Врешті решт, уява у вас функціонує, га?

1,5 л готового рибного бульйону (як готувати азійський рибний бульйон, читайте у попередніх постах), 6-7 свіжих грибів шиїтаке, 150 г відварних креветок (кілька, самих дебелих, залишити не очіщаючи для прикрашання), 1 невеликий свіжий огірок або шматок дайкону (японська редька), пучечок рисової тонкої локшини, рибний соус, чорний мелений перець, пряна зелень - кінза, базилик, зелена цибуля тощо

Гриби вимити, відрізати ніжки (вони не їстівні), "капелюшки" (ги!) порізати плястерками, нагріти бульйон, вкинути гриби і варити на середньому вогні десь хвилин 10, заправити бульйон добрячою дрібкою чорного меленого перцю і 3 ст. л. рибного соусу. Креветки очистити і викласти на тарілочку, в іншу посудину дрібно порізати зелень, локшину залити киплячою водою на 20 хвилин, потім злити і викласти в окрему миску, свіжий огірок або дайкон порізати довгастими шматочками товщиною із сірник, теж викласти на окрему тарілочку. Кожен "їдець" кладе собі у миску самостійно (скільки чого хоче) спочатку локшину, потім креветки і огірок (дайкон), заливає все киплячим  бульйоном із грибами, присипає зеленню,  додає за смаком рибний соус, прикрашає всю композицію великою неочищеною креветкою і сьорбає із задоволенням! Такий от колективний індивідуалізм, комради. Приєднуйтеся, це смачно!

Для довідки: свіжі шиїтаке з'явилися у великій кількості у вільному продажу, принаймні, у "Сільпо" вони є щодня.

Корейський суп із качкою

Для різноманітності посилимо в'єтнамську складову нашої кулінарної концепції іншими пряними азійськими елементами. От, наприклад, таким супчиком. Класний корейський суп і, як на наш смак, доволі оригінальний, адже не часто на наших теенах качку у суп заганяють. Окрасу святкового столу із яблуками в сраці роблять, а от суп, задається, ні. Тому ось вам класнюча річ - при нагоді і самі поласуєте і вразите у самісінький шлунок рідних та близьких.

1 невелика качка, пів маленького качанчика молодої білокачанної капусти, 1 доволі велика морква, 1 великий гострий червоний чілі, пів стебла порею (лише біла частина), 3 зубчики старого часнику або 6-8 зубчиків молодого, пучечок зеленої цибулі, 1 ст л. доброго оцту, рисового чи винного, 1 ст л. цукру, 2-3 ст. л. соєвого соусу, сіль, чорний мелений перець

Качку патрати ретельно, витягти кістки, зрізати зайвий тлущ зі шкіри та м'яса (він не знадобиться). Кістки та шкіру вкинути у 2 л холодної води і варити бульйон, 1,5 години, ретельно збираючі піну. Качине м'ясо порізати кубиками. Частину зеленої цибулі і часнику подрібнити. Додати до качиних шматочків, всипати цукор, додати оцет та соєвий соус, добре вимішати, накрити тарілочкою чи дощечкою, добре придавити і залишити маринуватися на 30 хвилин. У баняку із товстим дном розігріти 1-2 ст. л. рослинної олії і обсмажити замариноване м'ясо протягом 3-4 хвилин, помішуючі, звичайно. Залити готовим бульйоном, довети до кипіння, зняти піну і варити на невеличкому вогні 25-30 хвилин до готовності качиних шматочків.Порей, залишки зеленої цибулі та часнику подрібнити, моркву нарізати тоненькими напів кільцями, капусту покраяти невеличкими "шашечками", дрібно нарізати чілі (якщо любите дуже гостре, насіння з перцю не вичищайте). Вкинути порізані овочі у суп, скуштувати на сіль-перець, додати, коли чого не вистачає (чорний перець, хоч дрібку, але обов'язково). Варити 10-12 хвилин. Подавати гарячим, присипавши пряною зеленню.

Комради, це дуже смачно і поживно! Суп, звісно, висококалорійний, але ж я волаю не до анарексиків та "дівок на диєті", правда ж? Не лякайте мене, комради! Кушайте такі супчики і відчувайте нестримну радість життя! І буде вам щастя.

Тушковані баклажани з м'ясом по-в'єтнамському

Страва настільки проста та невибаглива, що може бути віднесена до жанру "В'єтнамська кухня для лінивих та безруких". Будь-хто впорається, навіть перебуваючи у стадії легкої дебільності. Комради, це для вас! Ви ж знаєте як я вас люблю. І тому поганого не пораджу, а навпаки, зичу смачного вишуканого обіду. Ми ж цього варті, припадочні! Ні, я серьозно, класна штука! Я сама готувала це вперше, якось раніше зірки не складалися, і перебуваю досі у гастрономічній нірвані, релаксі і параксизмі вдоволення. Надзвичайно смачно! І оточуючих вражає прямо у всі внутрішні органи. Їли і порохкували, ще й питалися, чи залишилося ще. Залишилося, на завтра. Так от, щоб і у вас завтра була причина нестримного слиновиділення, записуйте....

(На 2-3 порції) 1 великий баклажан, 300 г баранячого фаршу, 3 зубчики часнику, шматок стебла порею (лише біла частина), 2 ст л. рибного соусу, 2 ст. л. рослинної олії, добряча дрібка меленого чорного перцю

Баклажан припекти на сухій пательні (на великому вогні і без олії), катувати овоч з усіх боків до чорних опіків. Витрусити з пательні, остудити і очистити. Шкірочка має легко відділятися, а сам баклажан бути напів готовим. Покраяти баклажан доволі грубими кубиками. Часник та порей подрібнити. У баняку з товстим дном розігріти  олію і швидко обсмажити часник та цибулю до золотавості. Вкинути до них фарш і розбиваючи лопаткою, смажити його 3-4 хвилини. Додати порізаний баклажан, влити рибний соус, присипати чорним перцем, перемішати, закрити накривкою і тушкувати 20 хвилин на маленькому вогні. Подавати, посипавши кінзою і з зеленим салатом. Все, комради! Просто, як два байти відіслати, але задоволення.... Море! Не забудьте про пиво та веранду і у вас вийде справжня літня буйна учта життя.

В'єтнамський курячий суп із зеленню гірчиці

Божественний сезонний супчик. Смакотішша незрівнянна! Їсти і підвививати від задоволення. І один з головних чинників виразності супчика саме його сезонність, бо, як ви розумієте, салатна свіженька гірчиця дарує себе дуже обмежений час, ось-ось-сьо, вже буяє, але скоро відійде. Ловить момент! Отже....

(На 2-3 порції)  Десь 1 - 1,5 л курячого бульйону, звареного заздалегідь,  300 г курячого м'яса, 300 г зелені молодої салатної гірчиці, 3 зубчики часнику минулорічного врожаю або 6-7 зубчиків молодого часнику, 3 ст. л. рибного соусу, 1 ст. л. цукру, 2 ст. л. рослинної олії, дрібка солі і чорного меленого перцю, стебло зеленої цибулі

Курятину порізати шматочками, часник посекти. У баняку із товстим дном розігрити олію, швидко, 30 сек., обсмажити часник і вкинути до нього курятину, смажити помішуючи 1-2 хвилини до появи ледь золотавої скоринки (вогонь під баняком, звісно, великий). Влити до курятини та часнику бульйон, довести до кипіння, трохи змешити вогонь і варити 2-3 хвилини (це якщо у вас шматочки курячого філе, а якщо у вас курячі крильця розрізані навпіл, як у мене в цьому супі, то варити хвилин 12, до м'якості м'ясця). У помірно киплячий суп із вже готовою курятиною влити рибний соус, додати цукор і сіль-перець за смаком (весь час куштуйте, рибний соус дуже солоний, не передайте солі), всипте порізану зелень гірчиці, варити 1 хвилину. Зняти суп з вогню, заправити дрібно порізаною зеленою цибулею, прикрасити гілочками свіжої гірчиці і негайно подавати. Супчик має вийти солодко-солоним, пікантно-гостроватим, із гірчинкою.
Можна їсти з відварним рисом, можна вкинути у тарілку готової рисової локшини, а можна сьорбати так, повною ложкою, мружачі очі і благословляючи літо.



Ось яка в мене на балконі гірчичка салатна виросла! Смаколики - власними руками!



Вау!-маринований перець

Це справді "вау!" Моя найулюбленіша закуска, ба навіть десерт! Себто, "я їм це як цукерки" - зауваження типове для поціновувачів солодкого, а якщо врахувати, що я солодке не люблю з дитинства, пундиків-тортиків-чоколядок майже не вживаю, то ось які вони, мої "цукерки". Принаймні, емоційне навантаження таке ж. А задоволення значно більше, бо від солодкого мене нудить, а від гострого навпаки. Отже, це найшвидший і найлегший спосіб замаринувати солодкий перець і отримати насолоду чи під чарочку, чи під шматочок хлібця, чи просто так, без всього. Готувати можна у будь-яку пору року (зважаючи на продуктовий глобалізм), але все ж - таки літо і перець щойний, ось-ось-сьо з городу, тоді  й вийде справжня феєрія і шарман. Власне, нічого такого в цьому рецепті не має, я просто настільки це люблю, що не можу не поділитися. Подібним чином перець готують у Болгарії, Молдові, Сербії і далі по регіону. Мені ж цей смаколик дістався від одеських родичів і друзів, де молдовани, болгари, серби, українці та інші звитяжні народи сформували нову етногастрокультуру під умовною назвою "одесити на Привозі і дома".  Тому - ось. Перець годящий для стравки будь-який червоний, товстенький, солодкий, але як на мене, найбільш пасує довгасті темно-червоні перці болгарського сорту (та його різновидів) "Капія". Оце вже й дійсно апогей смаку, десь вже навіть межовий із сексуальним задоволенням. А досягти того гастрономічного оргазму значно простіше, ніж звичайного і головне, нікого умовляти не потрібно. Отже....

Беремо 1 - 1,5 кг солодкого перцю, миємо і відправляємо у розігріту духовку, виклавши на металевий лист і запікаємо до чорних підпалин з усіх боків. Це, як показує практика, доволі швидко. Правда, один раз все ж таки потрібно перці перевертать на інший бік. Спечені перці покидати у "палафеновий цафетик" (у кульочое, тобто), закрутити і залишити хвилин на 15. А тим часом зготувати маринад.  У якусь мисочку вилити пів склянки рослинної олії, пів склянки доброго оцту, яблучного чи біло-винного (ні в якому разі не беріть гидоту під назвою "звичайний столовий", все зіпсуєте), додати дуже багато чавленого часнику (8-9 зубчиків), а ліпше просто взяти цілу голівку,  вкинути 8 ч. л. цукру (ніякої солі!). Все це діло добре взбивати віделкою, доки цукор повністю не розчинеться. Перці, які вже запарилися у "цефетику" вийняти, акуратно очистити від шкірочки, плодоніжки та внутрощі залишаємо. Складаємо очищені перці шарами у якусь глибоку ємність і заливаємо маринадом. Все. Залишаємо у холодильнику мінімум на 2 години, а ліпше на добу і можна їсти, плямкаючи від задоволення.  Звісно, чим довше перець стоїть в маринаді, тим він стає смачнішим, але у мене більше двох діб стримувати себе не виходило. Може у вас вийде, у кого сили волі вистачить? Потім розповісте, як воно, кухонний мазохізм. Смачного, комради!

Курячі тефтелькі у в'єтнамському стилі

Власне, друзі, ця страва - справа моїх рук і фантазії, але все у межах традиції! В'єтнам фор евер! Просто я зробила компіляцію з декількох схожих в'єтнамських рецептів виходячі із наявності в мене продуктів. Але кулінарний концепт цієї азійської країни залишився непорушним. А вийшло смачно! Чесно, родини плямкала й стогнала і чомусь великого баняка вистачило на півтори дні.....

Десь 350-400 г курячого фаршу, 3 повних ст. л. вареного рису, 1 сире яйце, велика цибулина, 3-4 зубчики часнику, шматочок свіжого кореню імбиру, 1 ст. л. рибного соусу, пучечок зеленої цибулі та кінзи, сіль та чорний мелений перець за смаком
Для соусу:  1 ріпчаста цибулина, 2-3 зубчики часнику, 3 великих помідора, 1 ст. л. томатної пасти, 4 ст. л. рисового вина чи хересу, 2 ст. л. рисового оцту, 2 ст. л. цукру, 2 ст. л. рибного соусу, 1 свіжий червоний чілі, пів склянки води або бульйону, сіль та чорний мелений перець за смаком, 2 ст. л. рослинної олії

Для тефтельок дрібно посекти цибулю, часник, імбир, зелену цибулю та кінзу, вкинути все у фарш, додати яйце та приправи, добре вимішати. Зліпити невеличкі тефтельки, приплюснути їх з боків, обкачати у муці чи крохмалю і обсмажити на рослинній олії до скоринки.
Для соусу дрібно порубати цибулю, чілі та часник, швидко, десь хвилину, обсмажити їх на олії, додати дрібно порізані помідори, смажити ще 2 хвилини, додати томатну пасту та воду чи бульйон, варити на середньому вогні 3-4 хвилини, додати всі інші приправи, скуштувати на цукор-сіль-перець, якщо чогось не вистачає, досипати. Варити соус ще 2-3 хвилини. Зменшити вогонь і викласти у соус тефтельки, закрити кришкою і тушкувати на малому вогні 20-30 хвилин. Подавати гарячими з відварним рисом та пряною зеленню.  Смакота, комради!

Овочі у кисло-солодкому імбирному соусі

А-а-а! Літо прийшло! І тепер можна вже їстенькі ну майже все з городу, рідне-гавтентичне, соковите-смаковите. Принаймні, дещо вже з'язвляється у бабців та на ринках. Звісно, городньої цвітної капусти ще не має, але ж буде! Тому рцептик на літо вперед. Попереджаю - у мізерних кількостях не готується, не виходить, та й не треба. Тіко не забудьте до такої пательні пляшку білого вина купити і заздалегідь у холодильник поставити.

1 маленький качанчик цвітної капусти або половинка великого, 1 велика морква, 1 великий кабачок або цукіні, по половинці великих зеленого, червоного та жовтого перців, 2 солодкі червоні цибулини, 4 зубчики часника, добрячій (3-4 см) шматочок свіжого кореню імбиру, 1 ст.л. цукру, 1 ст. л. китайського сливового вина (або європейського білого, хоча....), 2 ст л. рисового оцту, 2 ст. л. соєвого соусу, 2 ст. л. духмяної кунжутної олії, 2 ст. л. рослинної олії, 1 ч. л. "з верхом" крохмалю, маленький пучечок зеленої цибулі, сіль

Всі овочі почистити-помити і нарізати довгастими брусочками, цвітну капусту розібрати на маленькі суцвіття, ріпчасту цибулю нарізати "пір'їнами", часник та імбир подрібнити.
У великій пательні із товстим дном розігріти рослинну олію, вкинути імбир та часник і на великому вогні, помішуючи, смажити 1 хвилину. Вкинути разом усі овочі і смажити на тому ж великому вогні, весь час помішуючи, секунд 30, потім влити половину склянки гарячої води і протушити овочі, не зменьшуючи вогонь, 2 хвилини. Потім в овочеву суміш додати цукор, вино, оцет, соєвий соус та крохмаль, розведений невеличкою кількістю води, перемішати і готувати ще хвилини 3 на великому вогні. Зняти пательню з плити, скрапнути овочі кунжутною олією, посипати дрібно різаною зеленою цибулею і негайно подавати.  Щасливого хрусту вам, комради! Спробуйте, не пожалкуєте. Красиве й корисне. А зверху винцем. Ум-м-м....