Чи любите ви сочевичні юшки так, як люблю їх я? Якщо ваші почуття такі ж яскраві, вам сюди. Розкішний супець, якраз смакота для сонячного, але занадто морозного дня. Тобто, можна сьорбати гарячу юшечку, умлівати від грибних пахощів і мружитись на зимове сонечко, насолоджуючись кольоро-тепловим контрастом - у вас тепла "золота осінь" у тарілці, а за вікном, як співав класик, "бєлая гадость". Нє, звісно, опісля тарілочки-другої такого супчику можна абсолютно безстрашно вибігти радісно повалятися у "бєлой гадості", наліпити сніжних баб, засандалити сніжкою у вікно врєдному сусідові і регочучи, змитися додому, знов супчиком грітися. Дуже, знаєте, енергонакопичувальний та життєрадісний супчик. Вигадали його італійці і, як перфекціоністи стосовно своєї славетної кухні, стверджують, що окрім як із білими грибами цей супчик неможна варитибільш з ніякими, всі інші гриби - непитомі. Нажаль, у нас тут дійсно зима, тому із свіжими білими грибами будемо варити у сезон, а наразі (бо як не можна, але дуже хочеться...) легко свіжі можна замінити на морожені, а якщо навіть морожених білих не має, то тоді пускаємося берегів і наша фантазія нам у поміч. У мене були заморожені опенькі, лісові гриби, а шо такоє?, а ще були білі сушені, теж для смакового нюансу саме те, але якщо вже ми не дотримуємося гавтентичного італійського рецепту, то чого б не додати іще таку спецію як асафетида? І наш супчик набуває виразного східного, ба навіть, індійського тону. Тим більше, що саме асафетида у тих краях найбільш використовується у стравах з бобових, особливо з сочевиці та квасолі. Вона нейтралізує специфічну дію бобів і покращує смак страви. І взагалі сприяє доброму травленню. Так чом би і не кинути її у наш сочевичний супчик, тим більш, що асафетида відмінно грає дуєтом і з грибами, їхні аромати влучно підкреслюють один одного. Отже, камради....
1,5 л води, неповна склянка червоної сочевиці, десь 200 г заморожених грибів опеньок (або білих заморожених), кілька шматочків сушених білих грибів, 1 морква, 1 велика ріпчаста цибулина, 1 стебло порею, лише біла частина, 2-3 стебла черешкової селери, 2-3 зубчики часнику, 2 гілочки свіжого тим'яну, 1 неповна ч.л. асафетіди, сіль, чорний мелений перець, рослинна олія, свіжа зелень
Гриби повільно розморозити на кухні. Вкинути у баняк, залити 1,5 л води, довести до кипіння і варити 5 хвилин. Знімати піну. Варені гриби витягти з бульйону, грибний бульйон зберегти. Сушені гриби залити окропом, десь пів склянки, залишити хвилин на 20. Цибулю, часник дрібно посекти, порей нарізати напів кільцями. У баняку розігріти кілька ложок рослинної олії, вкинути нарізані овочі і смажити, помішуючи, 5 хвилин. Моркву і селеру нарізати дрібними кубиками. Гриби можете різать, а можете залишити цілими. Вкинути у баняк до цибулі моркву, селеру і гриби, замочені сушені теж, зменшити вогонь і, помішуючи, готувати 10 хвилин. Всипати сочевицю, влити грибний бульйон та воду з-під замочених грибів, покласти гілочки тим'яну, посолити-поперчити за смаком і варити напів прикривши кришкою хвилин 15, до готовності сочевиці (червона вариться дуже швидко), десь за 5 хвилин до готовності всипати неповну ложечку асафетіди. Готовий суп зняти з вогню, і під кришкою дати настоятисяхвилин 5. Витягти і викинути гілочки тим'яну. Їсти гарячим, присипавши свіжоюзеленню. Смачного, камради!
P.S: Щоб довго не розповідати, що таке асафетіда і де її можна придбати (якщо ви не в Індії на данний момент), то ось посилання http://ukrspice.kiev.ua/special/asafoetida.html
P.P.S: Окрім червоної сочевиці, для цього супу можна використовувати будь-який сорт - і зелену, і коричневу, і ... т. д. Просто червона вариться найшвидше і самостійно розварюється у пюре,.інші сорти варяться відчутно довше, тому ліпше за все відварити їх заздалегіть, класти у суп на останньому етапі і варити іще хвилин 10.
P.P.P.S: Так, іще одне застереження для тих. хто ніколи не мав справ із асафетідою. У цієї спеції неймовірно різкий, специфічний і, головне, потужно-в'їдливий запах. Якщо придбали асафетіду, зберігати її потрібно так само щільно запакованою та ізольованою, як ядерні відходи. Бо просмердить все навколо назавжди. Майже всім (окрім деяких збоченців, типу мене) запах асафетіди здається огидним. Але опісля термальної обробки стає дуже приємним. Але асафетіда дійсно яскрава і корисна спеція і відмовлятися від неї гулупство. Тим більше, якщо ви ставите експеременти із східними кухнями. Асафетіду замінити нічим не можна, аналогів не має.
Комментариев нет:
Отправить комментарий