Зама наша дається взанаки. Грітися, грітися і ще раз гратися непереборно хочеться, а потім трошки побігати, щоб остаточно не замерзнути. Але сидіти у шальках під батареєю якось не-по-нашому-депресивно, краще вилізти на кухню і вчудити щось пекучо-смачнющще, а потім побігати, роззявивши пащеку для охолодження, відчуваючи себе драконом. Чи не бігати, а ліниви і сито тягнути "Джека" і копирсатися у зубах ножем, відчуваючи себе ковбоєм, таким собі Невловим Джо у степах України. Короче, камради, нічого ліпшого для парадигми курнавального буття у наших умовах-сьогоденнях, ніж "перлина", воно ж "хіт" кухні "текс-мекс" , а саме чілі кон карне - не має. Повірте. До того ж, коли це дійсно (на скільки це можливо) правдивий чілі кон карне - густий, ароматний, гострий соус, ну чисто тобі душа штату Техас. Але це так смачно, так смачно, що забиває памороки і вже на фіг тую лошадь. От спробуйте, зігрієтесь і життя видасться вам кольоровим і бурхливим, як родео.
500 г яловичого нежирного фаршу, 1 велика ріпчаста цибулина, 2-3 зубчики часнику, 2 невеликі моркви, 1 червоний солодкий перець, 1-2 свіжих дуже гострих чілі, 1 банка (400 г) різаних помідорів у власному соці (пассата), 2-3 стебла черешкової селери, 1 цукіні, 1 банка (250 г) консервованої червоної квасолі (можна "у соусі чілі"), 1 маленька (100 г) баночка консервованої кукурудзи, 0,5 склянку бульйону, 1 ч. л. меленого кориандру, 1 ч. л. меленої зіри, 0,5 ч. л. червоного пекучого перцю, 1 ч. л. меленої солодкої паприки, 1 паличка кориці, кілька шматочків чорного гіркого шоколаду із вмістом какао 99% (ще дуже пікантно буде додати шматочечок "шоколад із чілі") сіль, рослинна олія
Цибулю, часник, чілі та солодкий перець нарізати дрібними кубиками. У великій важкій пательні чи широкому сотейнику розігріти кілька ложок рослинної олії і смажити нарізані овочі протягом 5 хвилин. Вкинути фарш і спеції, окрім кориці та солодкої паприки, і смажити фарш із овочами хвилин 10, весь час швидко розбиваючи фарш на маленькі грудочки, бо візметься "комом". Посипати солодкою паприкою і перемішати. Додати до фаршу нарізаний кубиками цукіні, селеру, нарізану плястерками, помідори разом із соком, паличку кориці, шоколад, посолити за смаком, довести до кипіння, зменшити вогонь до мінімального і тушкувати, накривши кришкою, 1 годину. За 20-30 хвилин до кінця додати у соус квасолю і кукурудзу (росол, звісно, перед тим злити). Добре перемішати і дотушкувати. Подвати чілі дуже гарячим, із рисом або тортільяс (якщо купили чи самі сперкли), ба навіть із тонкими лавашиками, тіко, порада практична - потримайте лавашики хвилинку-другу під грилем. І пам'ятайте - це "перець із яловичиною", а не "яловичина із перцем", тому чілі має бути таки майже надміру, та якщо не любите гірке, то... ну, навіть і не знаю, який з вас коібой.... А от, якщо навпаки - ви поціовувач пекучого перцю, а ваші рідні і близькі, що хижо намотують кола навколо пательно - ні, то їм можете таки подати лайт-варіант, а собі, у тарілку, накришити свіженького чілі і зелені пряної і буде вам ковбойське щастя. Смачного, камради.
P.S: А є ще чілі кон карне у вигляді супу! Він якось страшно схожий у прохвіль на кузена нашого бощу. Всі люди браття.
Комментариев нет:
Отправить комментарий