Зовсім трошки залишилося до літа. Тоді можна буде поїхати на якесь тепле море й насмикати собі мідій "бородатих" зі слиських теплих каменів. А потім із піплами довго їх мити, кидати у казанок, дивитися на вогонь і чекати вечірнього свята смачноспоживання, умліваючи від пахощів. А потім колупати ті дари моря мушлею першої з'їденої мідії, як пінцетиком, бо так первісно і, блін, стильно. А потім сьорбати юшку, що бовтається на дні казанка, пряна від перцю та травичок запашних. А потім.... Одним словом, літо, і що потім.., кожен уявить собі своє. А поки що, чекаючи на море, супчик - екзотичний, легкий і п'янкий як саме літо. Спробуйте, камради, це неперевершено.
500 г очищених мідій (або 1 кг мідій у мушлях), 1,5 л міцного насиченого кісткового або курячого бульйону, 2 чашки води, 3-4 невеликих свіжих гриба шиїтаке, кілька пер зеленої цибулі, половинка (біла частина) стебла порею, 1 свіжий чілі, цедра одного лимону, 1-2 стебла лимонної трави (тільки біла частина), 2-3 зубчики часнику, шматочок свіжого кореню імбиру (десь 2 см), 1 ст. л. рибного соусу, сіль, рослинна олія, добрий пучечок кінзи
Порей нарізати кільцями, зелену цибулю невеликими шматочками, часник подрібнити. У воці чи баняку із товстим дном нагріти 1-2 ст. л. рослинної олії і смажити цибулі та часник 1 хвилину, влити бульйон, додати подрібнений імбир, дрібно нарізані чілі, лімонну траву та цедру лимону, долити воду, довести все це діло до кипіння і варити на невеликому вогні 15 хвилин. Опісля влити рибний соус, вкинути нарізані плястерками гриби, скуштувати на сіль, якщо треба, досолити. Збільшити вогонь, вкинути мідії і варити 7-8 хвилин (якщо варите свіжі мідії у мушлях, то обов'язково викинте всі! мідії, які не розкрилися, вони померли ще до супу, їсти їх категорично не можна). Готовий суп зняти з вогню, вкинути нарізану кінзу і негайно їсти. Еххх, камради....
Комментариев нет:
Отправить комментарий