Свіжість вранішньої зупи.... Висока поетика сонячного ранку. Бо так склалося, що свої поетичні супи, в'єтнамці їдять на сніданок. Що правда, вони їх продовжують істи протягом дня, але, на відміну від нашої концепції обіду, супи там подаються наприкінці трапези, щось на зразок диджестиву. А суп як сніданок, як на мене, чудова альтернатива яєчні із ковбасою, бякасним мюслі із висівками і сушеними тарганами під виглядом родзинок та іншим типу йогуртам із типу фруктами. А суп... І легко, і ситно, і енергії на цілий день від тієї самої гострої свіжості, і, якщо комусь важливо, калорій зовсім не багато. І оригінально, врешті решт. Але якщо вам, все ж таки, суп як сніданок, здається занадто радикальною схемою харчування, то можете їсти його на обід, гірше не буде, тим більше, від такого насиченого кольором та смаком каррі-супу. І у піст годящий, якщо хтось дотримується. Але головне, що це неймовірно смачно і яскраво, як гомінкий сяючий ранок над Меконгом! Спробуйте, камради, весна все ж таки.
1 л овочевого бульйону, 1 пачка (400 г) кокосового молока, 100 г тофу, 1 невеликий батат (солодка картопля), 1 велика морква, 1 велика ріпчаста цибулина, стебло порею (тільки біла частина), 4 зубчика часнику, шматочок свіжого кореню імбиру (десь 2-3 см), 1 свіжий гострий чілі, 1 великий солодкий перець, 1 маленький качанчик броколі, 2 стебла черешкової селери разом із листочками, 5-6 середніх свіжих грибів шиїтаке, пучечок свіжого кропу, цедра 2-х лаймів,4 ст. л. жовтої пасти каррі, 2-3 ст. л. рибного соусу, 1 ст. л. лимонного соку, пів ст. л. цукру, сіль, 2 лаврових листочка, рослинна олія, свіжа кінза
У великому баняку нагріти 1-2 ст. л.рослинної олії, вкинути доволі грубо нарізану ріпчасту цибулю та нарізаний напів кільцями порей, тушкувати, помішуючи, кілька хвилин, доки цибуля не стане м'якою. До цибулі вкинути пасту каррі, подрібнені часник, імбир, чілі та цедру лайму. Зменшити вогонь і тушкувати, помішуючи, 5 хвилин. Опісля вкинути у баняк до тамтої пряної маси тофу, нарізаний кубиками, броколі невеликими шматочками, моркву,. розрізану вздовж навпіл і потім нарізану товстенькими плястерками навскоси, солодкий перець, нарізаний довгастими шматочками, селеру, нарізану тоненькими плястерками, гриби, нарізані тонкими скибками, добре все перемішати і влити гарячий бульйон. Додати рибний соус, лимонний сік, цукор, лаврові листочки і довести до кипіння. Вкинути батат, нарізаний середніми кубиками, кроп, дрібно нарізаний разом із стеблами та влити кокосове молоко, скуштувати на сіль-перець, якщо замало - досолити і вкинути дрібку сушеного кайнського перцю, одним словом, все на ваш густ. (або, дотримуючись цієї кулінарної традиції, замість солі іще додати рибного соусу). Довести суп до кипіння, зменшити вогонь і варити до готовності батату та моркви, це десь хвилин 10. Готовий суп посипати чималою кількістю нарізаної свіжої кінзи і негайно подавати. І свято вам гарантоване. Чесслово.
Примітки: батат наразі продається у всіх великих супермаркетах, якщо таки закортить, то знайти буде не важко.
Домашня жовта паста каррі, як і інші пасти інших кольорів, готуються просто і швидко, зберігаються у холодильнику довго. Рецепти шукайте у попередніх постах блогу за минулий рік.
Комментариев нет:
Отправить комментарий