Продовжуємо. Так би мовити, введеня у предмет. Є продукти, без яких в*єтнамська кухня не можлива. Це як борщ без буряку не борщ. Без цих "дівайсів" до готування можна й не потикатися. В першу голову, це -
рибний соус. Власне, саме він надає в*єтнимскій кухні неперевершеного, специфічного і впізнаного смаку і пахощів. Його додають у майже кожну страву, можете навіть у десерт додати, із того вийде експеремент у дусі "аццкай кухні". Так от, без рибного соусу абсолютно не можливо, він незамінний, себто, варіанти "а давайте замість додамо соєвого соусу, або накришемо оселедця, або взагалі ну його на фіг, коли не має", не проходять. Бо у вас вийде все, що завгодно, тіко не в*єтнамський смаколик. Соус цей роблять із квашеної, себто, ферментованої риби, він дуже солоний і запашний, власне, його часто використовують замість солі. Більш детально про технологію і рецептуру самі можете в інтернеті подивитися, інформації - море. Я лише кажу про те, що без нього нікуди. Ще вам нікуди не подітися від
вустричного соусу, теж штука специфічна, солодко-солена, дуже густа майже чорного кольору. Ще у нагоді стане рисовий оцет, м*якіший за інші і з приємним запахом. Ще одна класно і незвична штука - це рисовий папір. Це тонееенькі вафлі з рисового крохмалю, їх перед використанням розмочують, вони стають дуже еластичні, потім в них загортають різні начинки і або так їдять із соусом, або (коли начинка із сирого м*яса чи риби) обсмажують у фритюрі. Власне, саме так готують одні з найславетніших в*єтнамських смачнющих прибамабасів - кручені млинці "Нем" (в англомовних джерелах ії назвають springrolls). Звісно, у арсеналі сумлінної в*єтнамської домогосподарки багато чого ще, але все у свій час, до кожної страви - свої коменти. Тепер, де це все можна купити. Де, де, а у китайських крамничках на Ізюмському ринку (ст. М. "Либідська"), іх там багато, вони охайні і ошатні, торгують майже усіма можливими продуктами з Азії - в*єтнамськими, тайськими, китайськими, корейськими і навіть японськими. Коштує це напрочуд не дорого (мені мій "в*єтнамський кошик споживача" коштує значно дешевше ніж звичайно-ментальний), китайці-продавці у своїй масі доволі пристойно розмовляють російською, домовитися можна. І ще під кожною банкою-коробкою є бамажка із назвою продукту у перекладі (іноді страшенно щемні, мені подобається особливо "Соус для рёбров"). Так що йдіть і не бійтеся, купуйте, перевірено найліпшими "собаководами". Нижче, все вищезгадане у фізичному вигляді, звісно, все це буває різних виробників і дизайну, а це ті "сорти", що обираю я (відбір пройдено, так би мовити, "мєтодом пробок і ошибок").
 |
рибний соус |
 |
Рибний соус, вустричний соус, рожевий рисовий оцет |
 |
Рисовий папір |
Комментариев нет:
Отправить комментарий