Суп буддистського ченця - 2

Повернення з карпатського банушу у рідні штани. Звісно, через улюблену в'єтнамську кухню. Ну така вже в неї, кухні, вдача - бути одначасно смачнющою і, вибачте, похудатєльною. А враховуючи, що за вікном ще літо і всякого різного городньо-яскравого вдасталь, то гріх не вкинути усі ці дари ланів в один баняк. Тим більш, в'єтнамські кухарі таке теж страшенно полюбляють. От обожнюю я супи на кокосовому молоці, а зокрема вегетаріанський "супчик буддистського ченця", його є кілька варіацій, більш поживний, більш легкий і т. д. Більш поживний, із бобовими, залишимо на зиму. А оцей, барвистий і необтяжливий, зараз з'їмо. І нічого нам не стане на заваді.

500-700 мл води, 500 мл кокосового молока, 1 середній кабачок, 1 середній батат (солодка картопля), 1 стебло порею (лише біла частина), 1 стебло селери разом із листочками, 2 невеликих солодких перця, 1 зелений пепероні, 2 маленькі моркви, жменя азійської рисової локшини, 2 ст. л. рибного соусу, сіль, свіжа кінза

Локшину залити гарячою водою, накрити і залишити поки у спокою, хвилин на 20. Все помити-почистити і нарізати невеликими кубиками, селеру і моркву можна нарізати кружальцями. Влити у баняк воду, довести до кипіння і вкинути усі різані овочі. Варити на середньому вогні до готовності, готовність тую перевіряти на шматочку батату. Одним словом, це у ваз займе хвилин 15, не більше.

 Влити у суп кокосове молоко, рибний соус, скуштувати, якщо треба досолити. Довести до кіпіння. Поки закіпає, злити з локшини воду і нарізати її. локшинку, недовгими шматочками, ножем просто накраяти. Вкинути локшину у киплячій суп і варити іще 2-3 хвилини. Зняти баняк з вогню, присипати суп різаною кінзою. Негайно подавати із будь-яким азійським (ліпше, звичайно, в'єтнамським) гострим чілі-соусом, додаючи його у тарілку за смаком. Ось так, камради, їдіть до застібання улюблених штанів із задоволенням.

Не лякайтеся батату. Він наразі вільно продається у великих супермаркетах, картоплини величезного розміру, коштує небагато (купила три штуки огого-які за 17 грн.), на смак дійсно соледенька,  під шкіркою яскраво-помаранчева. Але якщо батату таки не знайшли, то вкинте у суп порізаний шматочок гарбузу, якщо хтось цю рослинку любить.