Барабулька по-перуанські

Для різноманітності у стравах для спекотного і дощового літа прям як у В'єтнамі, але не тільки ж ним жива людина, що поціновує вишукану і мистецьку їжу. Ось така от рибка, латиноамериканська. Із усіма смаковими та колористичними витоками. Давно хотіла барабульки, от люблю таку невеличку смажену рибку. І тут попалася, свіженька (охолоджена), яскраво-червоно-рожева, чого б і не збацать смаколик? Тим більше, коли такий рецепт давно просився у роботу?

На 4 рибки - 2 маленькі ріпчасті цибулинки або цибульки-шалот, 1 невеличка тонка морква, 1 свіжий перець чілі, 5 зубчиків часнику, 1 ст. л. білого винного оцту, половина лимону, сіль, свіжа кінза, рослинна олія, далі те, чого у гавтентичному рецепті не було, а мені захотілося - 1 невеликий помідор і трохи цукру за смаком

Рибок патрати і чистити від луски, це дуже легко, тим більше, що у барабульки немає жовчі. Голови і хвостики залишити. Рибку помити, осушити і полити соком половини лимону і посолити з усіх боків, залишити у маринаді на 1 годину.

Далі потрібно діяти на двох невеликих пательнях майже одночасно, хоча не обов'язково вдавати із себе віртуоза, просто так швидше, бо дуже кушать хоцца.

Порізати кружальцями цибулинки, моркву і чілі, часник подрібнити. Розігріти в одній пательні ложку олії і обсмажити овочі хвилин 5, (зараз мої відступи про томат), додати помідор скибочками, влити оцт, посолити і додати трохи цукру, бо соус виходить різко-кислий на смак, якщо хтось таке не любить, то от цукор його, смак, і пом'якшить, тіко не передайте куті меду - цукру не більше 1 ч. л. без верху, і солі, до речі, теж не багато, рибу ж ви солили. Всипати у соус дрібно різану кінзу, проварити буквально ще хвильку і зняти з вогню. Він має бути приємно-кислий і гостренький на смак.

Майже паралельно із попереднім процесом добре розігріти в іншій пательні олію, обкачати замариновані рибки у борошні і обсмажити швидко до хрусткої золотавої скоринки. Викласти рибу на тарелю і залити овочевим гарячим маринадом. Дати настоятися 10-15 хвилин. І ось, комради, сидите біля віконця, слухаєте дощ і ласуєте такою рибкою і так вам тіє пахне, і так вам тіє смакує, що просто немає більше вирожєній. Короче, самі спробуйте, не пожалкуєте.