Іноді діти, навіть коли вони нібито просунуті підлітки, необережно являють своє справжнє відношення до деяких речей. Себто, воно нібито їм і подобається, але чи можна ще щось... ну там, для різноманітності.... і ващє, я гострого не люблю..... І так далі, таким робом. Корочше, іноді цим потворам набридає щоденна в'єтнамська кухня і вони починають типу скиглити, але на певній відстані, щоб не дістали віником. Ну нехай. "Майовка" та "майовка", хай їй грець. Хочуть чогось традиційного, консерватори погано вмиті, нехай отримують, тим більш що обіцяли пікнік і кока-колу (тьху!). Алей свого ми не забуваємо і все єдно гнемо сталу лінію, хоч і у нюансах. Тому вийшла така стравка, нібито класичний жюл'єн, але із дрібкою Азії.
2 курячих філе, 250 г свіжих печерець, 2 великі ріпчасті цибулини, добрий шматочок свіжого кореню імбиру, 2 стебла черешкової селери, 250 г сметани, трохи бульйону, 1,5 ст. л. рисового борошна, 2 ст. л. соєвого соусу, 1 ст. л. "без верху" цукру, тертий твердий сир, добра дрібка сушеного тим'яну, сіль і чорний мелений перець за смаком, пучечок кропу, рослинна олія
Курятину нарізати невеличкими довгастими шматочками, доволі дрібно таки нарізати. Стебла селери та цибулю нарізати тоненькими напівкільцями. Гриби, розрізавши кожний навпіл, нарізати дуже тонкими плястерками. Корень імбиру очистити і дрібно посекти. У великому сотейнику розігріти десь 2 ст. л. олії, вкинути імбир, селеру та цибулю і смажити кілька хвилин, не доводячі до винекнення підпеченої скоринки, нехай добре пустять сік і стануть м'якими. Додати різану курятину і смажити ще хвилин 5, теж не обов'ясково чекати появи золотавої скоринки. У всю цю масу додати гриби і іноді помішуючи, готувати ще хвилин 5. Присипати все це діло борошном, добре перемішавши. Влити сметану, троху бульйону, додати соєвий соус, довести до кипіння, всипати тим'ян, цукор і посолити-поперчити за смаком (я люблю щоб було таки солоненьке). Зменшити вогонь і тушкувати ще хвилин 5, соус має стати густим. Ще раз скуштувати, додати спецій, якщо чогось не вистачае, всипати різаний кроп, ретельно перемішати і зняти з вогню. Викласти жюл'єн у формочки, щільно присипати тертим сиром і запікати у добре розігрітій духовці до появи красивої золотаво-коричневої сирної скоринки.
Все, можна подавати найвередливішим дітям, а тако дорослим, якщо заслужили. Можна істи відразу, а можна загорнути формочки у фольгу і таки йти на пікнік. Під сосною це смакуватиме ще інтенсивніше. Тіко не забудьте ложки. З "майовкою", комради! P.S: А можна нікуди не вилазити, а влаштувати пікнік на балконі, тим більше, що під ним розквітнув бузок. Цікаво, а як в'єтнамською "майовка", все ж таки азійський акцент.....
Комментариев нет:
Отправить комментарий